Cocaine 98% Купить Кунгур

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.

Пацаны, сегодня расскажу вам историю, как я, в роли гопнического наркомана, раздобыл свою закладку кокаина и сходил на клёвый фильм. Если всё ок, набьте сигаретку и втыкайте. Тут будет много слов, которые вам, бро, стоит знать. Короче, с утра я уже чувствовал, что это будет день, который хочу запомнить. Жара сама била по голове, а я решил, что пора заказывать себе закладку. Отправился на свою "машиночку" в сторону своего "дизайнера", знаешь, того, кто всегда проверен и надёжен. Когда подкатил к дому "дизайнера", понял, что делаю всё верно. Был небольшой "шуга", но я смело открыл дверь и вошел. Где-то там, между качелей и прогибающимся диваном, обитал маленький "шугачок", наркоманы его так называют, но это был наш личный "воротилка". Быстрым движением руки, я достал сумочку и, прикинув взглядом свою "машиночку", сказал: "Давай, чёртик, наше общение на сегодня". Он закатил глаза и медленно достал из кармана "марочку" - маленькую бумажную сувенирку для меня. Я взял её и сложил аккуратно в свой карман. Поняв, что моя прогулка ещё не закончилась, я решил наведаться в кино, чтобы утолить свою жажду приключений. Так же подумалось, что у французов, которые снимали фильм, должно было быть что-то интересное. Семки, пиво и, разумеется, разыгрыш билетов на "марик", чтобы получить свою дозу радости. Хотелось чего-то долгожданного, как будто прыгнуть с парашютом в мир без кодеина. Получив свою "чеканную" дозу, я отправился в зал в поисках своего кресла. Кино началось, а я ещё впитывал в себя всю магию вокруг. Было такое ощущение, что я стал частью этого фильма, и мир стал настолько реальным, что испаритель как будто заиграл новыми красками. Стоя в очереди на попкорн, заметил пару наркогопников, которые также решили провести время в кинотеатре. Они были вполне неплохо вооружены "машинками" и у них на взгляд была крепкая связь с "чёрным рынком". Понял, что это мои "парнишки" и решил к ним присоединиться. После фильма, когда вышли на улицу, я рассказал им о своей "марочке" и они засмеялись, думая, что это шутка. Я поднял брови и достал её из кармана, чтобы они сами увидели. Их глаза загорелись, и они произнесли: "Всегда говорил, что наш братишка знает своё дело". Потом мы долго шли по улице, обсуждая все наши приключения, и я смотрел на этих ребят с удовольствием. Они были моими братьями по "шмальге", с которыми я мог делиться всеми своими "тайнами" и "радостями". Наконец, подошли к месту, где они остановились, и они предложили мне присоединиться к ним. Они сказали, что у них есть "поника" и "шприцы" на всякий случай. Обрадованный, я кивнул и вместе мы отправились в их "базу". Там я увидел настоящий нарколабораторный аншлаг. Каждый стол был занят настоящими химиками, которые смешивали разные "реагенты" и "порошки". Они уже привыкли к этой атмосфере, но для меня это было нечто новое. Бро, там я встретил своего "дозёра", который меня нарконовинками научил. Он учил меня всем "пляскам" и "старался на технарьком фронте". Он был моим настоящим "наставником". Часы пролетели незаметно, и я решил, что пора прекращать весь этот "кодеиновый" сумасшедший день. Спасибо ребятам за отличную компанию и за то, что позволили мне окунуться в этот наркоманский мир. Вернувшись домой, я принялся "чекать" все свои запланированные "дела", но вместо этого я предался тому покою, который дарит наркотический сон. Этот полузабытый "религиозный" эйфорический сон, который был мне так близок и "свят". Итак, вот как я, гопнический наркоман, смог раздобыть свою закладку кокаина и сходить в кино. Это был настоящий "турбоэкшн", который оставил в моих карманах множество воспоминаний и "наркотических" реальностей. А помните, бро, что наркотики – это всего лишь кратковременный убегающий от реальности "лайфхак". Не делайте таких "дурных" шагов, ведь жизнь куда круче, чем эти перлы наркословаря и молодежного сленга. Ставь на реальные эмоции и держись от этого "серого" мира на расстоянии.